IT-ринок України невпинно росте, а українські розробники вже не так масово переїжджають в інші країні. А деякі навіть повертаються! Чому бути IT-спеціалістом в Україні краще, ніж в Італії, ми запитали програміста, який прожив в Італії 12 років та все ж повернувся в Україну — Ярослав Терновий, Advanced Software Engineer (React Native) в Innovecs.
Ярославе, як ти прийшов в IT?
Ще в дитинстві я дуже любив відеоігри та мріяв навчитися їх програмувати. Тому мій шлях в IT починався давно — коли мені було 8 років, я записався на гурток з програмування. Приходив туди після школи, приблизно години 3 ми програмували на Turbo Pascal, а решту часу грали в комп’ютерні ігри. Згодом нас відправляли на національні олімпіади, де ми програмували різні сайти.
Зараз я програмую не однією мовою, оскільки працюю з додатками та часто доводиться колупатися в коді. Я мушу знати всього потрошки — TypeScript, JavaScript, Java та Swift.
А як ти потрапив в Італію?
Після 9 класу я переїхав в Італію і в школі у нас були уроки з програмування, інформатики. Через те, що я вже достатньо давно займався програмуванням, то на уроках був відмінником і все мені давалося доволі просто. На той час в Україні у моїх однолітків уроків інформатики не було взагалі.
В Італії трохи інша система освіти, тому після 9 класу в Україні я потрапив в старшу школу Італії та мав вчитися ще 5 років, щоб її закінчити. Спеціальність я обрав вже у школі на останніх 2 класах і нею стала Електроніка та телекомунікації. Ми вчилися паяти, писати проєкти та документацію. Мені це було дуже цікаво, тому що ми руками робили проєкти, якими люди користуються у реальному житті й навіть не задумуються, як це працює. Одного разу ми зробили автоматичний паркан на пульті управління, якими люди користуються в приватних будинках. Ця маленька модель досі стоїть в нашому навчальному кабінеті.
Після цього я вступив в Падуанський університет на спеціальність Інформатика. Крім того, що після школи я складав іспити в Україні, окремо в кожний університет є свій список предметів. Тож в Падуанський університет я складав Загальну культуру, Логіку і Математику. Загальна культура — це предмет, де ти маєш знати, коли була збудована та чи інші пам’ятка культури, який художник написав картину з трьома ведмедями тощо.
Якою була твоя перша робота?
На останньому курсі університету я почав шукати роботу. Знайшов оголошення, подав заявку і мене разом з ще одним хлопцем обрали з 8 кандидатів.
Співбесіда на позицію Junior була доволі простою — спілкування, запитання про те, що я знаю, де вчився. Потім нас відправили на тестове завдання, яке тривало 4 години. Треба було написати додаток про погоду.
З твого досвіду, в якій країні IT-спеціалісти отримують більшу винагороду?
В Італії більшість бізнесу працює на локальний ринок. Там мало хто працює на міжнародний ринок. До того ж податки там дуже високі й чим більше ти отримуєш, тим більше платиш. Наприклад, людина яка отримує 25 000 євро в рік, отримує на руки стільки ж, скільки людина, яка заробляє 40 000 євро в рік. Якби у мене була б така зарплата в Італії, як я отримую в Україні, то податки “з’їли” б 60% з неї.
Люди там не прагнуть заробляти більше — мені здається, що їх менталітет такий, що ти заробляєш стільки, скільки тобі вистачає на життя. Інколи трапляється так, що програміст заробляє менше, ніж офіціантка — і це нормально, адже Італія — туристична країна.
Що можеш сказати, порівнюючи твою команду в Італії та Україні?
IT-ринок в Італії не такий розвинений як в Україні. Навіть якість додатків, які роблять в Україні, набагато вища, ніж в Італії. Підхід до програмування в Україні набагато серйозніший. В цілому навіть офісна робота не облаштована так комфортно, як в Україні, у мене навіть кухні не було в офісі. Коли я прийшов в Innovecs, я був приємно вражений, наскільки в комфортному офісі я буду працювати: масажна кімната, кухня, зони відпочинку, зручне робоче місце.
За чим в Італії ти сумуєш?
От що-що, але якість їжі в Італії — на найвищому рівні. У них дуже жорсткі правила щодо якості продуктів. Навіть якщо ти купуєш найдешевший продукт, можеш бути впевнений, що з ним все добре. Не один орган в Італії слідкує за якістю продуктів і, у разі чого, покарання буде серйозним.
Мені також не вистачає сортування сміття. Я звик викидати все за правилами: папірчик в один контейнер, закріпку в інший, пакет в третій.
Ти приєднався до Innovecs не так давно — які твої враження від компанії?
На півночі Італії народ не дуже дружній: навіть близькі друзі, з якими ти гори готовий звернути, можуть в останній момент загубитися. Власне через це мені було важко працювати, були конфлікти з тімлідами. А в Innovecs працюють дуже CARING та ENGAGED люди, і тут є майже все, що мені треба 🙂