Повномасштабна війна в Україні значною мірою змінила фінансову поведінку програмістів. Заощадження й інвестиції набули інших сенсів. «Раніше я збирав кошти на власне житло й авто, але що мені з цього, якщо завтра прилетить снаряд?», — зауважив Степан Даниш, Data Engineer в Innovecs. Він належить до середовища інженерів, які цікавляться темою фінансової грамотності. Незабаром планує стати учасником конференції Investment For Techies in 2022, яка відбудеться 30 червня на платформі InnoHub.
Ми поспілкувалися зі Степаном про те, як змінилися його фінансові звички під час війни, чи вдається заощаджувати й інвестувати, які доступні варіанти інвестицій для себе розглядає і що очікує почути на конференції.
— Степане, що для тебе означає фінансова грамотність?
— Фінансово грамотна людина вміє розпоряджатися своїми коштами так, щоб не втрачати. Оскільки я за професією Data Engineer, то свою здібність ухвалювати рішення на основі даних використовую й у сфері фінансів. Вже 5 років поспіль веду статистику на транзакційному рівні своїх доходів і витрат. Парадоксально, але зі збільшенням доходу можуть зростати і витрати, тобто підвищення рівня ваших фінансових надходжень не — завжди єдина умова для заощаджень. Так, у 20-річному віці вдавалося жити на стипендію, а в 30-річному віці, хоч і зросли доходи, не можеш відкласти на свою фінансову ціль через зашкальні витрати.
Фінансовий аналіз грошових потоків за категоріями допомагає виявити, куди йдуть кошти. Якщо стаття витрат на авто надто велика, можливо, варто змінити заправку або взяти талон на знижку. Занадто багато витрат йде на оплату теплопостачання? Можливо, ти використовуєш ресурс понадміру і варто задуматися про встановлення на радіатор розумного контролера? А ще фінансово грамотна людина ніколи не триматиме всі гроші «під матрацом», якусь частину віддасть під пасивний дохід.
— Як ти ведеш транзакційний аналіз? За допомогою яких інструментів аналізуєш доходи й витрати?
— Зараз дуже багато додатків, за допомогою яких можна трекати свої доходи й витрати. Кожен може обрати той, який йому є найбільш зручним. Я почав це робити ще у 2012 році. Потім зробив паузу й у 2015 році відновив свою звичку. На той час це стало ще більш актуально, адже через війну доходи зменшилися, і довелося оптимізувати витрати. Я придбав платну версію додатка з розширеними функціями — можна створювати різні гаманці, ставити фінансові цілі тощо. Відтак, у кінці місяця я завжди бачу звіти за категоріями.
Як зазвичай буває? Коли знаєш, що буде зарплата, починаєш витрачати свої заощадження, бо розумієш, що завтра буде поповнення. Додаток допомагає мені оптимізувати грошові потоки та планувати бюджети. Так, доходи й витрати ростуть, але доходи таки ростуть швидше. Коли впродовж 3-х років ти відстежуєш статистику, тобі легше досягати цілей, вдається управляти коштами й закладати в новий бюджет свій фінансовий приріст. Розумне планування — це важливе вміння фінансово грамотної людини.
— А як склалося з плануванням бюджету на цей рік? Як війна вплинула на твою фінансову поведінку?
— Звісно, цього року усе не так, як раніше. Система змінилася, бо змістилися пріоритети. Якщо раніше я більше відкладав, то зараз більше доначу на армію. Раніше моя стаття витрат на благодійність становила 0,3% від бюджету і складалася здебільшого з пожертв у рамках патреонів на розвиток проєктів, які мені подобалися. Сьогодні 61% бюджету, який раніше я заощаджував, йде на підтримку армії.
Так, колись у мене була ціль квартира і машина. Але що з цього всього, якщо завтра прилетить снаряд? Якщо маєш власність в Україні, то це частково впливатиме і на патріотичну позицію. Ти зробиш все, щоб захистити свою територію. І це вже навіть не благодійність. Донатити на армію — це інвестиція у свою безпеку. Якщо ти не воюєш, то маєш забезпечити «карабіном» того, хто точно захистить твої активи. З глобальної точки зору, що більше в Україні європейських інвестицій, то більше Європа зацікавлена у нашій підтримці. Адже захист наших кордонів — це і захист їхніх інвестицій.
— Як ти вчишся фінансовій грамотності? Де черпаєш знання?
— Свого часу на мій світогляд дуже вплинула книга Роберта Кіосакі «Бідний і багатий батько», а також «Любов та бюджет» про ведення сімейного бюджету. А ще я багато чому навчився подорожуючи різними країнами, переймав їхні практики. Коли у 2015 році вперше виїхав за кордон, мене приємно вразив рівень життя в Європі. Порівнюючи якість їхніх доріг з нашими, я розумів, що ми відстаємо. Сьогодні спостерігаю, наскільки сильно Україна виросла за останні 8 років, все більше наближаючись до Європи. Я є прихильником капіталізму, який мотивує збільшувати свої доходи й водночас підвищувати ефективність. А такі пережитки комунізму, як бартер і кумівство, навпаки, руйнують економіку і гальмують розвиток. За допомогою цифровізації держави ми це викорінюємо. Відтак, зможемо прозоро і мудро планувати бюджети.
У житті стараюся застосовувати закон Парето, коли 20% зусиль приносять 80% результату. Тож треба дбати про те, як підвищувати свою ефективність. Тревелінг допомагає розвиватися у цьому напрямі, змінювати звички, переймати найкращі європейські практики. Повертаючись з-за кордону, люди започатковують різні ініціативи, втілюють нові ідеї. Це розширює світогляд. Ну, і звісно, це хороша нагода покращити свою англійську.
— Чи займаєшся інвестуванням? Якщо так, то куди інвестуєш?
— До 30-ти років я інвестував у саморозвиток і своє майбутнє житло як гарантію безпеки. Якщо воно у тебе є, то навіть в результаті втрати коштів через ризикові інвестиції, ти маєш, де жити. Не так давно я почав задумуватися, куди ж ще можна інвестувати. З’явилася ідея відкрити рахунок на Interactive Brockers. Ще до війни планував купити акції Meta, бо на той момент вони провалилися на дно. Але щось мене таки зупинило у 20-х числах лютого, і я відмовився від цієї ідеї.
Зараз також хочу інвестувати, але в щось більш стабільне, а не ризикове. Я купив би українські акції, наприклад, в агрокомпаній. Також обдумую ідею відкрити власний бізнес — створити горіхову ферму. А ще чекаю, коли можна буде інвестувати в акції компанії, де працюю. Завжди приємніше інвестувати у те, з чим знайомий. При цьому важливо диверсифікувати свої інвестиції. Не все в один котел, а частинами під різні проєкти в процентному співвідношенні. Ризикові активи повинні займати меншу частку, ніж інвестиції у стабільні проєкти.
— Якщо порівняти, то ти загалом більше заощаджуєш чи інвестуєш? Які твої фінансові звички?
— Зазвичай я заощаджую більше, ніж інвестую. Але знову ж це не про 2022 рік. Зараз заощаджувати не вдається і я навіть не збираюся це робити. Стара ціль була житло, а зараз нова ціль — перемога. Щоправда, мої фінансові звички почали змінюватися ще після ковіду, а потім вплинула війна. До 2019-го року я багато подорожував, зараз же як через ковід, так і через війну в Україні, витрати на машину скоротилися. Стаття туризм і розваги випала. Натомість кошти спрямував у своє навчання, що принесло збільшення фінансового доходу. У 2019 році у мене було 35% витрат і 65% — заощаджень.
У 20-му витрати скоротилися до 15%, а збереження становили 85%. Я свідомо скоротив статті витрат, оскільки повертав борги за житло. На харчування йшло 15% від загальних витрат, зараз ця цифра зменшилася, оскільки менше ходжу в ресторани, менше замовляю доставку, а більше готую сам. І не лише через фінансову доцільність, але і заради здорового способу життя.
Я придбав побутову техніку, яка пришвидшує процес приготування їжі. Тож економлю і час, і кошти. Вже два роки, як моя статистика вказує на те, що треба позбутися машини, на сапорт я витрачаю навіть більше, аніж на бензин. Я не належу до тієї категорії людей, яким машина є життєво необхідна і можу замінити її на інші види транспорту. З іншої сторони у випадку евакуації машина — це просто необхідність, і я оцінив її важливість.
Економія і жлобство — це різні речі. Наприклад, жлобство — це не заплатити за паркування. Економити треба з підвищенням ефективності. Тому я економлю свій час, а час — це кошти.
На мою думку, треба завжди фокусуватися на збільшенні доходів. Водночас не варто жертвувати своїм здоров’ям. Усе має бути в балансі. Витрати треба контролювати, а доходи — збільшувати. Є люди, які витискають із себе останні сили й зовсім не інвестують у свій розвиток. Це велика помилка. Трекінг коштів, часу, здоров’я допомагає мені приймати оптимальні рішення на основі даних і виховувати у собі ефективні фінансові звички.
— Як ставишся до страхових компаній?
— Позитивно. Але варто знайти варіант, як диверсифікувати ризики в Україні. У багатьох українських банках є програми страхування із накопичувальною складовою. Я обираю страхові компанії із міжнародним капіталом. Звичайно, перед будь-яким кроком треба досліджувати й впевнитися у надійності організації. Страхові поліси — це консервативні методи інвестування. А є ж ще і ризикові методи. Наприклад, криптовалюта. Думаю, обирати вид інвестування варто, зважаючи на психотип людини. У мене є знайомі, які інвестують у крипту, але потім їм, наче голову зриває. Якщо вам легко втрачати й ви не будете на цьому зациклюватися, то можете спробувати ризикові інвестиції. Якщо ж це забиратиме у вас занадто багато часу й уваги, не варто. Особисто я виступаю за диверсифікацію доходів. Мають бути й стабільні, й ризикові інвестиції.
— Ти плануєш стати учасником конференції Investment For Techies in 2022. Які в тебе очікування?
— Мені хотілося б дізнатися про найкращі тренди інвестування в Україні, попри війну, а також почути прогноз на майбутнє, після нашої перемоги. Можливо, є щось перспективне, у що можна інвестувати вже сьогодні. Звичайно, як завжди, мене цікавлять живі кейси — куди інвестують інші та з якими труднощами зіштовхнулись після російського вторгнення.
Зрозуміло, що всі залучені в допомогу армії й інвестують у нашу безпеку. Є ще один метод інвестування, який поєднує і накопичення, і допомогу — це купівля військових облігацій. Хоча насправді, як на мене, це те ж саме, що й просто пожертвувати кошти, враховуючи інфляцію і низький відсоток дохідності. Можливо, є ще якісь методи допомоги армії та економіці країні, які дозволяють зберегти кошти у довгостроковій перспективі з урахуванням інфляції. Усе це цікаво обговорити.