Ірина Нерозна, Digital Transformation manager в Innovecs, відвідала Світовий економічний форум у Давосі, якій відбувся вперше після двох років перерви через пандемію. Ірина поділилася нотатками та головними тезами події.
Війна в Україні стала центральною темою Світового Економічного форуму. Тому кожна панельна дискусія була присвячена дотичним темам: рівність, криза голоду та енергетики, соціальна взаємодія та звісно мир в усьому світі.
На фоні подій в Україні світові лідери загадувалися над питаннями:
- «Чи всі присутні однаково розуміють поняття глобалізації?»
- «Чи дійсно взаємопов’язаність є розумною довгостроковою стратегією на тлі воєнних та кіберконфліктів?»
З одного боку, тісні зв’язки країн світу допомагають боротися з бідністю, підвищувати рівень освіченості, розвивати науку та технології, сприяють культурній єдності. З іншого, глобалізація — це загроза «війни світів», взаємозалежність, порушення глобальних ланцюжків постачання та ризики у сфері інформаційної безпеки.
Протягом пандемії стійкі галузі нарощували інвестиції у цифрову трансформацію завдяки новітнім рішенням. Але на тлі ризиків лідери зосереджуються на створенні методів у боротьбі з кіберзагрозами. Згідно зі звітом Dell Technologies 2021 Global Data Protection Index, 44% опитаних міжнародних організацій зазнали кібератак, з них 67% не мають впевненості у можливості відновлення даних. UNCDF наголошує, що економічні витрати на порушення безпеки сягнули $4-6 трлн у 2020 році, що еквівалентно 4-6% світового ВВП.
Нижче наведу декілька озвучених рішень Щорічної наради кібербезпеки Всесвітнього економічного форуму.
- Створити нову програму спільно з Оксфордським університетом та спільнотою експертів з провідних світових компанії, установ та публічної політики (Palo Alto Networks, Mastercard, KPMG, Європол, ENISA та NIST). Мета програми — забезпечити нові регулювання між політикою та технологіями, залучити інвестиції на підтримку платформи знань, дослідити та створити ринкових сил для регулювання безпечного розвитку технологій.
- Організувати кіберстійкість для критично важливих інфраструктур, зокрема енергетичної. Адже технологічні зміни у транспортній системі, охороні здоров’я та виробництві потребують швидкого зростання енергетичних ресурсів. А також встановити регулювання між країнами регуляторами та партнерами із забезпечення кіберзахисту.
- Залучити більшу кількість спеціалістів, інвестувати в навчальні програми з кібербезпеки. Адже згідно з CyberSecurity Ventures світова потреба на спеціалістів цієї спеціалізації становить 3,5 млн.
Про важливість доступності навчання інформаційним технологіям для всіх верств населення наголошували й лідери цифрових трансформацій країн Хорватії, Швейцарії, Естонії, Латвії, Молдови, Словенії під час панельної дискусії в Українському домі. Інформаційна грамотність та базове розуміння роботи технологій дозволяє сформувати так званий майданчик довіри («trusted gardien»).
Представники європейських країн поділились результатами та досвідом впровадження технологій на державному рівні. Але всі одноголосно визнали лідерство України у процесах національної диджиталізації. Програма Diia.City має 11 документів та 15 цифрових послуг, що покриває 20% усіх державних процесів. Міністерство цифрової трансформації наголосило, що має намір продовжувати розвивати концепції «paperless» та «cashless», що також впливає на прозорість, точність та швидкість процесів. Хоча трансформація у кожній країні рухається з різним темпом, лідери країн Європи наголосили на новому важливому пріоритеті — оподаткуванні на основі технологій блокчейн (taxation via blockchain tecnnology).
У завершальний день дискусії були зосереджені на пошуку ефективних стратегічних кроків для відбудови економіки України, інтеграції зі світовими фінансовими установами та вибору об’єктів для інвестування.
Отже, пандемія та війна запустили незворотні тенденції, які змушують захищатись, розвиватись та шукати нові рішення у невизначених умовах. Але лідери країн, організації та люди мають жити у фізичному та цифровому світі, що зазнають змін.