Як Java-програмістка з Innovecs колекціонує ляльок, загартовує терпіння і долає виклики

14 Грудня, 2022 7 хвилин читання

Тетяна Шаровецька, Software Engineer (Java) в Innovecs любить кодити й колекціонувати ляльки. Де б Таня не жила, колекція завжди з нею. Зараз вона — закордоном, але хобі незмінне. Наразі у її колекції — 18 ляльок від кількох брендів. Усі вони стоять на полицях у новій домівці й продовжують надихати у складні моменти. 

Про особливу систему мотивації, колекціонування і «внутрішню дитину» Таня розповіла у статті для Dev.ua.

Як стала Java-програмісткою

Я хотіла працювати в ІТ ще зі шкільних років. Тому пішла навчатися у технічний університет на спеціальність «комп’ютерні науки». Спочатку завершила Львівський фізмат, а потім КПІ. Завжди орієнтувалася на технічну сферу. Раніше думала, що стану аналітиком чи займатимуся Data Science, але виявилося, що це мене і не дуже цікавить. Програмування ж мені відразу сподобалося. На той час я добре орієнтувалася у Scala і вивчала Java. 

На третьому курсі подала заявку на Summer Internship від InnoCamp, що на базі компанії Innovecs. Пройшовши відбір, розробляла перший навчальний проєкт під керівництвом ментора. Пізніше мені довірили й комерційний проєкт. Так я потрапила в корпоративні системи. 

Відтоді вже третій рік, як працюю в Innovecs. Зараз жартую, що прийшла сюди на три місяці стажування, а лишилася на три роки.

Колекціонування як релаксант

Моє хобі — колекціонувати ляльки. Займаюся цим із серпня 2021 року. У такий спосіб відновлюю свій енергетичний баланс. Таке відчуття, наче моя внутрішня дитина з утіхи плескає руками, коли несе коробку з лялькою. І так щоразу, коли в колекції з’являється нова героїня. Чому саме ляльки? Це естетичне задоволення — мені подобається, як вони виглядають, їхня фігура, обличчя. Мене це якось по-особливому надихає і дарує радість. Колекціонування як релаксант, знімає стрес і допомагає розрядитися. А ще для мене це певна система винагород. Така була традиція — після складання екзамену в університеті купую собі ляльку. З досвіду скажу, що це працює.

Зараз же купую ляльки як додатковий мотиватор для роботи. Певною мірою моє хобі допомагає не зациклюватися на труднощах і швидше долати виклики.

Як тільки я застопорилася і не можу знайти рішення — роблю паузу на каву, дивлюся на стінку з ляльками, мозок відпочиває, і зазвичай з’являється кілька варіантів розв’язання проблеми, які ще не спробувала. Так підсвідомість складає відповідний пазлик для важливого рішення. Звичайно, все залежить від обставин і настрою. Зрештою, на проєкті я не одна і завжди можу звернутися за допомогою до колег, та завжди добре мати такі маленькі хитрощі самомотивації. 

Ляльки релокуються разом зі мною. До війни я зберігала їх у квартирі в Києві. Коли евакуювалася, встигла кинути у валізу лише одну ляльку, свою фаворитку. Решту залишила з думкою, що хай би тільки спробували їх  розбомбити 🙂 Ще одна лялька стояла на робочому столі в офісі, її подарували колеги з департаменту. Пізніше повернулася і забрала свою колекцію. Зараз я переїхала за кордон. Уся колекція гарненько помістилася в пакет. Тепер ляльки красуються навпроти мого робочого місця поряд з книжками.

Не Барбі єдиними

У моїй колекції зараз 18 великих ляльок формату 6:1 та ще декілька 12:1. Більшу частину купувала сама, кілька подарували батьки, колеги й друзі. Переважно це одна марка TM & MGA Entertainment Dolls, у нульові вони були відомі за своїм брендом Bratz, який вони, до речі, нещодавно перевипускали. Наприкінці 20-х вони запустили два доволі успішні бренди, на яких власне і зосереджена моя колекція: Rainbow High та L.O.L. Surprize!.

Мої улюблениці — це Rainbow High, які, власне, і займають більшу частину колекції. Ідея цього бренду у кольорах веселки, тому кожна лінійка містить шість ляльок відповідно до кольорів веселки (не у всіх країнах вирізняють окремо блакитний та синій кольори). Кожна лінійка — це інтерпретація веселки в різних тонах, наприклад, у кислотних, пастельних, навіть чорно-білих. Мене захоплюють їх скляні очі, схожі до тих, що були в іграшках з дитинства. На мою думку, вони більш живі порівняно з намальованими. Ще більшої реалістичності їм надають шарніри, які більш розвинені, ніж в колишніх іграшках. Що мене радує — із кожним випуском вони стають більш якісними. І, звісно, ж окремим пунктом деталізація. Нерідко на ляльках можна побачити зменшені версії одягу від доволі розповсюджених брендів.

Неймовірно продуманий стосовно деталей бренд L.O.L Surprize!. Вони на ринку на кілька років довше за Rainbow High. Перша їх лінійка у вигляді кульок із лялькою та сюрпризами з’явилася ще у 2016, та доволі швидко знайшла відгук в аудиторії. Згодом вийшли й збільшені “дорослі” варіанти у форматі 6:1, це десь 20-30 см. Власне, вони й підкорили моє серце у цьому бренді. Кожна лялька є певною презентацією якогось явища, персони, періоду, виду спорту, жанру кінематографа, професії тощо. Та на жаль, вони й досі не випустили  програмістку, чим я достатньо обурена! І власне, у кожній можна знайти велику кількість деталей-пасхалок, які на мою думку, все ж спрямовані на більш дорослу аудиторію. Доволі цікаво знаходити ті паралелі. Так, наприклад, є лялька, образ якої є втіленням картини Піта Мондріана “Композиція червоного, жовтого, синього і чорного”, чи ж та, що має алюзію до Іванки Трамп та критики стосовно довжини її спідниці. Нерідко прототипами стають реальні персони. У мене є ляльки, створені за образами Мадонни та Бейонсе. 

Хотілося б звернути увагу на їх фігури. Не дивлячись на те, що вони відносяться до так званих “головастиків”, пропорційність цих ляльок мені дійсно подобається, вони далекі від ідеалізованих Барбі, у них є широкі стегна, є те, що ми називаємо “ляшками”, й талія пропорційна до ширини плечей. Мені це подобається, такі фігури здаються ріднішими для мене.

Маю ще декілька з інших брендів, таких як Hairdorables, Harry Potter Mattel та Na!Na!Na! Surprize!. Загалом ринок лялькового мистецтва доволі різноманітний зараз, і кожен може знайти те, що до вподоби — від цих модельних Integrity Toys до вже звичної всім Барбі.

Перевірка терпіння на оаках

У мене є одна лялька, якій я сама пришила волосся. Купила її зовсім випадково. Раніше коли щось не виходило на роботі, я купувала собі кіндер. В один із таких днів, окрім кіндера, побачила на магазинній полиці ляльку. Вона мені дуже сподобалася, але поки донесла додому, усе її волосся повідпадало. Тоді я вирішила пришити його самостійно. Якраз на той момент я завершила займатися в’язанням, і ця робота була останньою.

У моменти, коли мені здається, що я не маю терпіння, я дивлюся на цю ляльку, і повторюю собі, що у мене терпіння таки є. І я досягну цілей 

Лялькам можна не лише пришивати волосся, але й перефарбовувати під власні смаки або й змінювати молд — форму обличчя та фігуру. Є таке мистецтво оаки — коли змінюють вигляд ляльки. Роботи деяких художників є просто геніальними. Спочатку це було неофіційним мистецтвом у світі попкультури. Потім розвинулося настільки, що хороші оаки робить сам Mattel і продає для знаменитостей, які займаються колекціонуванням ляльок, як, наприклад, Брітні Спірс. Ціни сягають десятків тисяч доларів. І ти дивуєшся, чому ж воно таке дороге! 

Хобі та бізнес

Інформацію про виробництво ляльок і особливості брендів я черпаю від блогерів. У вільний час переглядаю їхні YouTube-канали, читаю статті. Найбільше слухала одну з росіянок, але оскільки вона живе у світі без війни, я відмовилася від неї. Зараз цікавлюся каналами американських блогерів. А ще хорошим джерелом є Twitter. 

Надихнутися можна і на виставках колекціонерів ляльок. Минулого року у листопаді одна з таких проводилася у Києві. Там майстри презентували свої колекції й оаки. У Польщі є музей лялькового будинку, здебільшого усі експонати у вінтажному стилі. Та я не дуже ними захопилася. Є невеличкий scary moment щодо їхнього волосся. У сучасних вінтажних ляльок волосся зроблене із канекалону. А раніше лялькам кріпили волосся людей. Інакше кажучи, у вас на полиці може стояти вінтажна лялька з волоссям людини, яка похована у Німеччині. Таких можна знайти на антикварних ринках. У колекціонуванні я більше орієнтована на ляльки, які випущені після 2019 року. 

Якось промайнула думка, чи змогла б працювати у бізнесі, пов’язаному з цією сферою. Дійшла висновку, що все ж таки я більше споживач. Програмування мені вдається найкраще. Ще до війни планувала вести україномовний блог про своє хобі, але зараз я відклала цю ідею до кращих часів. 

У пошуку ідеальної вакансії?
Надсилай нам своє резюме і ми зв'яжемося з тобою.