«Я розумію, наскільки важливо, коли в тебе вірять і тому я намагаюся дати це своїм менті»

Мене звати Наталія Горова, і я продовжую ділитися надихаючими історіями наших тіммейтів. Сьогодні я хочу познайомити вас із Дар’єю Несвітайло, Senior Software Engineer.

В інтерв’ю Дар’я поділилася, як участь в Innovecs’ Mentorship Program допомогла їй подолати синдром самозванця та надихнула розвиватися далі.

Її шлях до менторства сповнений викликами та порадами. Сподіваюся, історія Дар’ї надихне вас розпочати свою подорож до менторства, сприяти особистісному зросту та створенню спільноти людей, які навчаються впродовж всього життя.

— Привіт! Дякую, що погодилася на це інтерв’ю. Поділися, будь ласка, чому ти вирішила стати ментором?

Із самого дитинства я мріяла навчати людей, мене дуже надихала думка ділитися своїми знаннями з іншими. Але у школі я зрозуміла, що мене більше вабить математика та фізика, до того ж з технікою я завжди була на «ти», обожнювала розв’язувати складні задачі та збирати різні схеми. Тож з вибором спеціальності перед вступом до університету я не мала довгих вагань та обрала комп’ютерні технології. Хоча, зізнатися чесно, під час навчання в університеті я думала свічнутись у психологію. Програмування та психотерапія дуже схожі між собою і не лише тим, що розпочинаються літерою «П», а завершуються літерою «Я». Аналіз — ключова складова цих сфер. У програмуванні потрібно аналізувати код, що до чого веде та як покращити результат. Психотерапія схожа за процесами, лише аналізуєш ти не код, а людину, розбираєш причинно-наслідкові зв’язки та покращуєш емоційний стан людини.

Але все ж таки я вирішила присвятити себе програмуванню та ще жодного разу про це не пожалкувала. До того ж працюючи в цій сфері, я маю змогу не тільки розвиватися професійно, а й допомагати розвивати нове покоління технічних спеціалістів, поєднуючи моє бажання навчати, знання програмування та психології. Тому, коли мені запропонували стати ментором у Mentorship Program в Innovecs, я погодилася, хоча й дуже переживала. Завдяки цій програмі, я розпочала свій шлях як ментор та наразі працюю вже з третім своїм менті.

— Як проходять знайомства менторів та менті? Хто здійснює вибір — ментор чи менті?

Знайомство з кожним менті було по-особливому цікавим. На Mentorship Program в Innovecs процес відбувався таким чином: ми поділилися на 2 групи — ментори та менті — та розповідали цікаві та важливі факти про себе, роботу, власні цінності тощо. Коли обидва відчували синергію та метч, створювалося так зване партнерство ментора та менті. Пам’ятаю, я розповідала, що мені важливо, щоб у людини «горіли очі», було справжнє бажання навчатися та стати програмістом. На зустрічі я почула, як мій майбутній менті сказав, що в нього горять очі та для мене це було сигналом, що цей менті хоче саме до мене. Для успішної співпраці дуже важливо мати однакові принципи та рухатися в одному напрямку.

Менті, з яким я зараз працюю, просто подзвонив мені та сказав, що мене йому порадили знайомі та він хоче в мене навчатися. Спочатку я хотіла впевнитися, що людина серйозно налаштована. Для цього я детально розповіла про нашу майбутню співпрацю, питала наскільки комфортний план розвитку, який я підготувала та в цілому аналізувала чи підходимо ми одне одному.

Мушу зазначити, що наша співпраця проходить добре, я дуже пишаюся тим, що мій менті написав пет-проєкт та навіть надихнув мене щось зробити. Це, напевно, те, заради чого я в тому числі займаюся менторством — здобувати натхнення. Коли досягаєш певного рівня в професії, ти потроху втомлюєшся розвиватися, навчатися, і це нормально. Саме в такий момент мене дуже мотивують люди, які тільки починають свою кар’єру в tech. Коли спостерігаєш за тим, як інша людина проходить свій шлях, ти розумієш, скільки ти всього пройшов та скільки витратив зусиль. Ти починаєш у рази більше цінувати те, що маєш та надихаєшся знову щось робити та вивчати.

— З якими викликами ти зіштовхнулася в ролі ментора, та як ти їх подолала?

Перший та найголовніший виклик — це синдром самозванця та невпевненість у тому, що ти класний спеціаліст, навіть маючи достатньо досвіду. Наприклад, я дуже боялася виглядати некомпетентною в очах свого менті та втратити авторитет, якщо не відповім на одне з його запитань. З огляду на власний досвід, можу сказати — потрібно пройти через ті страхи, які є у твоїй голові та подивитися їм в очі. Звісно, були моменти, коли я не мала відповідей на запитання, але я згодом зрозуміла, що такі ситуації навпаки допоможуть стати краще.

Бути жорсткою. Я зрозуміла, наскільки важливо побудувати власні кордони та дотримуватися відносин «учень-вчитель». Коли ваші стосунки стають більш дружніми, можуть виникати ситуації, коли менті пише посеред ночі або перестає робити домашки. Людині треба зрозуміти, що їй треба прислухатися та йти за тобою, інакше вона починає розслаблятися. Проаналізувавши ситуацію, я стала жорсткішою. Хоч мені не притаманно бути суворою, і це стало для мене своєрідним викликом, але я змогла підлаштуватися та це пішло на користь моєму менті.

Терпіння та робота з власними емоціями. Я ніколи не думала, що можу втрачати терпіння, коли, наприклад, неодноразово пояснюючи один і той самий матеріал, я не бачила розуміння в очах свого менті. Звісно, перед ним я себе контролювала та не видавала емоцій, але всередині відчувала роздратованість. Менторство — це велика праця і  в першу чергу над собою. Важливо, навіть у складні моменти залишатися спокійною, розсудливою та доводити справу до кінця.

Зараз я усвідомлюю, що кожен неконтрольований стан має свої наслідки, які відобразяться на людині. Я раджу вчасно аналізувати власні емоції і коли під час роботи всередині все закипає, вийти та подихати. А потім спробувати ще раз пояснити матеріал. Якщо ж знову не вийде, варто відкласти цю тему на наступну зустріч. В будь-якому випадку, емоції варто пропрацьовувати, оскільки це корисно не тільки для менторства, а й у спілкуванні з друзями, рідними та тіммейтами.

— Як ти будуєш свою роботу з менті?

В цілому, робота з кожним менті є дуже індивідуальною і час, який приділяється менторству залежить від рівня підготовки, досвіду та бажання менті навчатися. Якщо людина, знає перелік тем та вже має певний досвід програмування, я складаю план розвитку та допомагаю поглибити вже наявні знання. А коли приходить новачок, я створюю базу з нуля та прописую крок за кроком наш навчальний план, що за чим треба вивчати, які курси потрібно пройти та, як написати дипломну роботу.

Наприклад, Mentorship Program в Innovecs тривала пів року. Перше, що я запитую у свого менті — які цілі ми ставимо перед собою, оскільки треба розуміти, заради чого ми це робимо та чи є в людини бажання навчатися. Зазвичай, основна мета — це отримати роботу, заради цього і проходять менторські програми. Але щоби працевлаштуватися, завжди є перелік вимог, тому, для мене, менторська програма це не лише про надання та структуризацію знань, а й про підготовку до співбесід. Я знаю, що хочуть від кандидата на співбесідах та, які теми мають бути розкрити. Далі, важливо не розгубитися впродовж перших тижнів на роботі. Я аналізую, як розпочинала я, які в мене виникали проблеми й намагаюся одразу підготувати менті до всього. Важливо, щоб людину нічого не лякало і вона змогла впевнено адаптуватися на проєкті.

Наша з менті співпраця завершилася тоді, коли він знайшов роботу. Для мене це є успішним завершенням програми, оскільки в кінцевому випадку людина отримала роботу й заробляє гроші на тому, що вивчала.

Багато чого залежить від того, як людина сприймає та засвоює інформацію. Є люди з технічним складом розуму, які одразу розуміють, що до чого, а є люди, яким треба якомога докладніше все розповісти та навчити аналізувати.

— Як підтримувати мотивацію менті? В процесі навчання, особливо коли щось не виходить, дуже легко опустити руки.

Якщо у людини щось не виходить, треба дати завдання на рівень нижче. Наприклад, створити мініпроєкт або вивчити нову технологію та реалізувати її. Так менті зможе завершити та завершити простіше завдання, а задоволення від виконаної справи надихне зробити щось більше. Але якщо я бачу, що людина втрачає мотивацію, я проводжу з нею тет-а-тет та запитую, що саме демотивує, як вона бачить процес навчання та, що потрібно, щоби повернутися в режим.

Велику роль грає самовпевненість і це саме те, що може дати ментор. Я розумію, наскільки важливо, коли в тебе вірять і тому я намагаюся дати це своїм менті. Не дозволяти опускати руки та мотивувати розвиватися далі — одне з головних завдань ментора.

Інколи буває, що під час навчання людина розуміє, що хоче розвиватися в іншому напрямі, наприклад, не Java, а Front-End (Angular). У такому разі ти нічого зробити не можеш, бо це свідомий вибір людини. Менторська програма та створена для того, щоб людина віднайшла свій шлях та зрозуміла, як хоче розвиватися. Бажання заробляти гроші, надовго не втримає тебе в tech, потрібно любити свою справу та захоплюватися тим, що робиш.

— Що б ти порадила тим, хто хоче стати ментором?

Підготуватися до ролі ментора. Я проходила курс від InnoCamp, який став класною базою перед початком менторства. В курсі зібрані дуже цікаві техніки та підходи, наприклад, як розмовляти з менті, як будувати цілі та шлях розвитку та, які питання важливо ставити. Я навіть нічого не дивилася додатково, уся інформація була викладена максимально структурно та доступно.

Бути зацікавленим в успіху свого менті. Бути ментором потрібно не лише заради самоствердження, а й для того, щоб людина щось винесла з ваших зустрічей та досягла поставлених цілей.

Мати знання та вміти їх донести. Звісно, достатній рівень знань, це важливий чинник для ментора. Але я помітила таку річ: важливо не тільки мати знання та розбиратися в теорії, але і вміти донести це просто та доступно. Сенс менторства в тому, щоби передати людині знання, які вона засвоїть та зможе використати в майбутньому. Коли мій менті починає мовчки сидіти зі скляним поглядом, я завжди перепитую: «Ти точно все зрозумів?» і, якщо треба, проходжуся у питанні знову і знову, аж поки людина не зрозуміє.

Бути допитливим та розвиватися. Не бійся бути не ідеальним. Якщо ти чогось не знаєш, це не робить тебе поганим спеціалістом. Навпаки, там, де ми чогось не знаємо, це ще один шанс для розвитку та покращення знань. Людина-ментор — це авторитет та рольова модель і менті мають надихатися своїм ментором. А коли розробник з великим досвідом за плечима і далі розвивається, це не може не надихати.

— І наостанок, як менторство вплинуло на тебе?

Менторство — це велика куля, яка надихає та повертає тебе на початок твого шляху в tech і ти згадуєш, для чого ти все робиш. Воно витягує тебе з буденного життя, яке починає грати іншими фарбами. Менторство допомагає зрозуміти, які знання треба поглибити, надихає вивчати нові теми та розвиватися. Наразі я, думаю, написати чат-бот і, я впевнена, багато кому мій досвід буде цікавим.

Поки мені не ставитимуть питання, я не знатиму, на що не можу відповісти. Я готувалася до кожної зустрічі, як до співбесіди, а коли не могла дати відповіді — днями переживала, що менті почне сумніватися в моїх знаннях. Але мені допомагало те, що на кожне питання, де я не могла дати чіткої відповіді, я поглиблювалась в цю тему, переривала всю літературу та детально її вивчала. А потім, обговорювала цю тему зі своїм менті та навіть приходила до своєї команди, ділилася новим досвідом та знаннями, які ми імплементували на проєкті. Той момент, коли я не могла відповісти на запитання, допоміг мені вирости ще більше. Після цього я почала відчувати не порожнечу, а наповнення.

Хочу подякувати Дар’ї за те, що вона поділилася своєю історією, сповненою інсайтами та порадами. Наша розмова була дійсно надихаючою, а її професіоналізм та пристрасть до своєї справи стимулюють Дар’ю до постійного розвитку.

Якщо ви бажаєте стати ментором в нашій Mentorship Program, пишіть на email: innocamp@innovecs.com. Наша команда буде рада надати відповіді на запитання та підтримати вас на шляху до менторства. Stay tuned for more captivating stories.