Штучний інтелект доволі непередбачуваний. Пропонуючи йому дані, важко вгадати, які патерни в них він виявить. Хочеш натренувати алгоритм відрізняти хаскі від вовка, а він вчиться — визначати засніжений ліс (бо ж саме таких фото із вовками найбільше).
Однак ми використовуємо штучний інтелект для вирішення набагато складніших задач, що, звісно, тягне несподіванки: іноді смішні, іноді — драматичні. А висновок алгоритму може бути як абсурдним, так і безжально щирим.

У продовженні серії InnoHub #накарантині поговоримо про етичний вимір цієї проблеми:
– Чи взагалі можливо навчити машину людському?
– Які складнощі постають на шляху перекладу людського сприйняття на мову технологій?
– Які етичні наслідки такої науки?

Варто долучитися:
– тренерам нейромереж;
– ентузіастам сфери AI;
– усім, кому цікава філосіфія та етика роботи з AI;
– представникам бізнесів, які лише планують чи вже використовують AI.

Спікерка:
Майя Синиця, спеціаліст із навчання нейромереж Innovecs.
За освітою Майя — історик філософії, працювала перекладачкою, а тоді «увійшла в ІТ». Тішилася мріями працювати зі штучним інтелектом, надихнувшись жартами робота ТАРС із «Інтерстеллар». А наразі доводиться тренувати AI не реагувати на слово «Dick», якщо це ім’я.

Коли: 15 квітня, 17:00.

Де: онлайн (посилання на трансляцію надішлемо на пошту).

Вже пройшов, насолоджуйстеся контентом: